Харчова добавка по догляду за шкірою і шерстю LUPO Biotin + Tabletten, 800 г, 900 шт.

Морські водорості містять низку речовин, які мають біологічну активність: поліненасичені жирні кислоти омега-3 типу; похідні хлорофілу; полісахариди: сульфатовані галактани, фукоїдан, глюкан, пектини, альгинову кислоту, а також лігніни, є цінним джерелом харчових волокон; фенольні сполуки; ферменти; рослинні стерини, вітаміни, каротиноїди, макро- і мікроелементи. Що стосується окремих вітамінів, мікроелементів і йоду, то їх в морських водоростях більше, ніж в інших продуктах.

Біотин (вітамін Н, вітамін B7, кофермент R) — водорозчинний вітамін групи В.

Входить в склад ферментів, які регулюють білковий та жировий обмін, володіє високою активністю. Бере участь в синтезі глюкокінази — ферменту, що регулює обмін цукрів.

Є коферментом різних ферментів, у тому числі і транскарбоксилаз. Бере участь в синтезі пуринових нуклеотидів. Є джерелом сірки, що бере участь у синтезі колагену. З участю біотину протікають реакції активування й перенесення СО2.

Недостатність біотину в організмі тварини може супроводжуватися:

• ураження шкіри
• сухість і нездоровий відтінок шкіри
• слизові бліді
• сонливість, депресія
• болючість і слабкість м'язів
• гіпотонія
• високий рівень холестерину і цукру в крові
• анемія
• втрата апетиту, нудота
• погіршення стану шерсті
• сповільнюється зростання.

Тіамін (вітамін B1; стару назву — аневрин) — водорозчинний вітамін, відіграє важливу роль у процесах метаболізму вуглеводів і жирів. Речовина необхідно для нормального протікання процесів росту і розвитку і допомагає підтримувати належну роботу серця, нервової і травної систем. Тіамін не запасається в організмі і не володіє токсичними властивостями. У природі тіамін синтезується рослинами і багатьма мікроорганізмами. Тварини й людина не можуть синтезувати тіамін і отримують його разом з їжею. В тіаміні потребують всі тварини, за винятком жуйних, так як бактерії в їх кишечнику синтезують достатню кількість вітаміну.

Системний дефіцит тіаміну є причинним фактором розвитку ряду важких розладів, провідне місце в яких займають ураження нервової системи. Комплекс наслідків недостатності тіаміну відомий під назвою хвороби бери-бери.

Як правило, розвиток дефіциту тіаміну буває пов'язаний з порушеннями в харчуванні. Це може бути як наслідком недостатнього надходження тіаміну з їжею, так і відбуватися в результаті надмірного вживання продуктів, що містять значні кількості антитіамінових факторів. Так, свіжі риба та морепродукти містять значну кількість тіамінази. Спостерігаються слабкість, втрата ваги, атрофія м'язів, неврити, розлади з боку травної та серцево-судинної системи, розвиток парезів і паралічів.

Рибофлавін (лактофлавин, вітамін B2) — один з найбільш важливих водорозчинних вітамінів, кофермент багатьох біохімічних процесів. Вітамін В2 необхідний для утворення еритроцитів, антитіл, для регуляції росту та репродуктивних функцій в організмі. Він також необхідний для здоров'я шкіри, нігтів, росту волосся і в цілому для здоров'я всього організму, включаючи функцію щитовидної залози.

Зовнішніми проявами недостатності рибофлавіну є ураження слизової оболонки губ з вертикальними тріщинами і злущування епітелію (хейлоз), виразки в кутах рота (ангулярний стоматит), набряк і почервоніння язика (глосит), Себорейний дерматит на носогубній складці, крилах носа, вухах, повіках. Часто розвиваються також зміни з боку органів зору: світлобоязнь, васкуляризація рогової оболонки, кон'юнктивіт, кератит і в деяких випадках - катаракта. У ряді випадків при авітамінозі мають місце анемія і нервові розлади, що проявляються в м'язової слабкості, пекучих болях в кінцівках і ін.

Вітамінами B12 називають групу кобальтвмісних біологічно активних речовин, званих кобаламинами. До них відносять власне ціанокобаламін. Дефіцит вітаміну B12 є причиною деяких видів анемій. Вперше це виявив дослідник Вільям Мерфі в експерименті на штучно анемізованих собаках. Піддослідні собаки, яким давали в їжу велику кількість печінки, виліковувалися від анемії. Згодом вчені Джордж Віпл, Джордж Майнот поставили перед собою завдання виділити з печінки фактор, який безпосередньо відповідає за це лікувальну властивість. Із завданням вони впоралися, новий фактор отримав назву вітаміну B12, і всі троє вчених у 1934 році були удостоєні Нобелівської премії по медицині. При дефіциті вітаміну B12 на тлі анемічної клінічної картини або без неї можуть виникнути і неврологічні розлади, в тому числі демієлінізація і необоротна загибель нервових клітин. Симптомами такої патології є оніміння або поколювання у кінцівках та атаксія.

Зазвичай дефіцит вітаміну B12 лікують внутрім'язовими ін'єкціями препарату ціанокобаламіну. Останнім часом була доведена достатня ефективність пероральної компенсації дефіциту харчовими добавками в достатній дозі.

Аскорбінова кислота — органічне поєднання, споріднене глюкози, є одним з основних речовин у людському раціоні, яке необхідно для нормального функціонування сполучної та кісткової тканини. Виконує біологічні функції відновлювача і коферменту деяких метаболічних процесів, є антиоксидантом.

Біологічно активний тільки один з ізомерів — L-аскорбінова кислота, який називають вітаміном C.

Серед симптомів нестачі в організмі вітаміну С знаходяться слабкість імунної системи, кровоточивість ясен, блідість і сухість шкіри, сповільнене відновлення тканин після фізичних ушкоджень (рани, синці), потьмяніння і випадання волосся, ламкість нігтів, млявість, швидка стомлюваність, ослаблення м'язового тонусу, ревматоїдні болі в крижах і кінцівках (особливо нижніх, біль у ступнях), розхитування і випадання зубів; крихкість кровоносних судин призводить до кровоточивості ясен, крововиливів у вигляді темно-червоних плям на шкірі.